| Зміст |
2.1 Загальний опис гри в дебюті
Редагувати
Дебют — початкова стадія шахової партії (умовно 10 — 15 ходів), пов`язана з визначеним планом гри у мітельшпілі і яка характеризується мобілізацією сил сторін.
|
Основні стратегічні цілі, схожі для більшості дебютів: - розвиток фігур — процес виведення фігур (особливо слонів і коней) на активні позиції, звідки вони можуть взяти участь у подальшій боротьбі і матимуть оптимальний вплив на гру; - контроль над центром - контроль над центральними полями, що дозволяє фігурам відносно легко переміщуватись у будь-яку частину шахівниці, а також обмежує можливість дій оппонента; В дебюті, зазвичай, немає можливостей для негайної атаки на короля, тому що суперники, приділяючи першочергову увагу його безпеці, своєчасно здійснюють рокірування, ховають короля під надійним пішаковим прикриттям, відволікають частину своїх сил на його захист. Якщо ж король гравця всеж таки буде атакований будь-якою з фігур суперника (опиняється під загрозою взяття), то це називається "шах" і гравець мусить його захистити під час наступного ходу. А в разі, коли король, знаходячись під шахом, не може відступити на інше поле або закритися своєю фігурою, йому оголошується "мат". Дуже важливо зберегти короля в безпеці від загрози мату. Гравці також прагнуть уникнути утворення пішакових слабкостей і наявності пішакових острівців у своїй позиції, одночасно намагаючись спричинити появу таких слабкостей у позиції суперника. Пішакова структура в шахах - це розташування пішаків на шахівниці. Вона відіграє важливу роль у стратегії гри, оскільки пішаки є найменш рухливими фігурами, і їхнє розташування може визначати загальний характер позиції та можливості для маневрів. Вона, як правило, більш стабільна, ніж розташування інших фігур, оскільки пішаки можуть рухатися лише вперед і не можуть повернутися назад. Під час шахової партій в пішаковій структурі вирізняються: Прохідний пішак — пішак, що не має на сусідніх вертикалях пішаків суперника. Є серйозною позиційною перевагою, особливо у ендшпілі. Пов’язані пішаки — пішаки одного кольору, що розташовані на суміжних вертикалях. Також розрізняють пов`язані прохідні пішаки. Подвоєні пішаки — пішаки одного кольору, що знаходиться на одній вертикалі. Зазвичай є слабкістю. Ізольований пішак (або ізолятор) — пішак, що не має на сусідніх вертикалях пішаків того ж кольору. У залежності від позиції може бути як слабким, так и сильним. Заблокований пішак – пішак, що стикаеться з фігурою суперника (або власною фігурою) лоб в лоб і подальший рух якого неможливий, доки ця фігура не посунеться. Висячі пішаки — два пов`язаних пішаки (зазвичай центральний та слоновий), на одній горизонталі, що не можуть бути захищені іншими пішаками. Відсталий пішак — пішак, що опинився позаду пішаків, які знаходяться на суміжних вертикалях. Зазвичай, такий пішак є слабким, адже він деякий час не може бути захищений іншими пішаками. Недоторкані пішаки — пішаки, напад на які веде до цугцвангу гравця, що нападає. Пішакова перевага — більша ніж у суперника кількість пішаків на одному з флангів (кількісна пішакова перевага), або краще їх розташування (якісна пішакова перевага). Пішакова структура визначає, які плани гри будуть більш ефективними. Наприклад, наявність прохідного пішака може підштовхнути до атаки, а наявність слабких пішаків може спонукати до позиційного захисту. До слабкостей пішакової структури, що зустрічаються найчастіше, належать ізольовані і подвоєні пішаки, а також відсталі і заблоковані пішаки. Їхня слабкість полягає в тому, що вони знаходяться під вогнем фігур суперника, і захищати їх доводиться не пішаками, а своїми ж фігурами. Ці слабості виявляються в повну силу в ендшпілі, коли гра в основному ведеться королями і легкими фігурами. При відсутності слабкостей у позиції суперника їх намагаються створити шляхом маневрування фігурами та насування пішаків не з метою безпосередньої вигоди, а з розрахунком на пізніші міттельшпіль і ендшпіль. Специфічні плани або стратегічні теми часто виникають з певних груп дебютів, які призводять до певних типів пішакової структури. *** Більшість гравців і теоретиків вважають, що білі завдяки праву першого ходу починають гру з незначною перевагою. Спочатку це дає білим ініціативу - прояв активності, головна мета якої надати діям власних фігур атакувальний характер та змусити суперника перейти до тривалого захисту. Під розвитком ініціативи, зазвичай, розуміють посилення взаємодії власних фігур та дезорганізацію взаємодії фігур суперника. Чорні ж, в той же час, прагнуть нейтралізувати цю перевагу білих - виграти темп (одиниця вимірювання часу у шахах, яка дорівнює одному шаховому ходу), тобто випередити суперника у розвитку на один хід і домогтися рівності, або ж шукають динамічної контргри в нерівноважній позиції. |
***
Перед новачком, що вступає на важкий шлях пізнання шахових істин, завжди встає питання: з чого почати? Він вже ознайомлений із правилами гри, не раз відчував гіркоту поразок і чекає від шахової книги тільки одного - формули перемоги. Тому він упивається теорією дебютів, намагаючись запам`ятати сотні підступних пасток, рясно розсипаних на початку партії. Незабаром, однак, такий шахіст переконується, що в зустрічах з більш досвідченими суперниками всі його хитрощі зазнають невдачі. Тому що абсолютної формули перемоги не існує, і секрет успіху криється не в механічному завченні варіантів, а в проникненні в таємниці шахової боротьби.
Зазвичай, у назві шахового дебюту присутнє одне зі слів: "дебют", "початок", "захист", "гамбіт".
Неправильний захист — загальна назва ряду дебютів, де чорні у відповідь на 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 обирають будь-які ходи окрім: 2. … Кb8—c6, 2. … Кg8—f6, 2. … d7—d6.
Неправильний початок — загальна назва дебютів, що майже не зустрічаються у сучасній практиці.
Гамбіт — загальна назва дебютів, у яких одна із сторін пропонує жертву матеріалу з метою найшвидшого розвитку, отримання позиційних переваг та створення атаки на короля суперника.
Контргамбіт — жертва пішака або фігури у дебюті у відповідь на застосування гамбіту.
Типова позиція того чи іншого дебюту, де, зазвичай, закінчено мобілізацію сил та починається мітельшпіль називається табія.
Шахова теорія розділяє всі дебюти на три основні групи: відкриті, напіввідкриті і закриті.
У відкритих дебютах сторони, як правило, швидко приходять у зіткнення, фігури мають у розпорядженні відкриті лінії і діагоналі, одержують можливість вільно пересуватися по дошці. У напіввідкритих і закритих дебютах розвиток фігур відбувається значною мірою пішаковими ланцюгами.
Пішаковий ланцюг — пішаки одного кольору, що розташовані по діагоналі.
Гра в напіввідкритих і закритих дебютах відрізняється, зазвичай, більшою складністю. Тому починаючим шахістам спочатку варто застосовувати лише відкриті дебюти. Вони містять всі основні принципи гри, яких необхідно дотримуватись на початку партії.
ВІДКРИТІ ДЕБЮТИ — загальна назва дебютів, що починається ходами 1. e2—e4 e7—e5.
- Гамбіт Вагнера — починається ходами 1. f2—f4 f7—f5 2. e2—e4. У сучасній практиці майже не зустрічається.
- Гамбіт Еванса — починається ходами: 1. e2-e4 e7-e5 2. Kg1-f3 Kb8-c6 3. Cf1-c4 Cf8-c5 (італійська партія) 4. b2-b4. У сучасній практиці іноді зустрічається на гросмейстерському рівні.
- Дебют Алапіна - починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—e2. У сучасній практиці на найвищому рівні майже не зустрічається.
- Дебют Альохіна — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—e2. У сучасній практиці на найвищому рівні майже не зустрічається.
- Дебют Понціані — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. c2—c3. Майже не використовується у сучасній практиці.
- Дебют слона — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Сf1—c4. У сучасній шаховій практиці зустрічається рідко.
- Дебют чотирьох коней— починається ходами 1. e2-e4 e7-e5 2. Kg1-f3 Kb8-c6 3. Kb1-c3 Kg8-f6.
- Захист двох коней— починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. Сf1—c4 Кg8—f6. Зустрічається у сучасній практиці не часто.
- Захист Філідора— починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 d7—d6. У сучасній практиці майже не використовується
- Іспанська партія (або захист Рюі Лопеса) — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. Сf1—b5. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці.
- Італійська партія — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. Сf1—c4 Сf8—c5. Один з найстаріших дебютів. У сучасній практиці зустрічається не дуже часто.
- Королівський гамбіт— починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. f2—f4. Зустрічається у сучасній практиці.
- Латиський гамбіт — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 f7—f5. У сучасній практиці майже не зустрічається.
- Руська партія — починається ходами 1. e2-e4 e7-e5 2. Kg1-f3 Kg8-f6. У західній шаховій літературі частіше вживається інша назва дебюту: "захист Петрова".
- Угорська партія — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 2. Сf1—c4 Сf8—e7. У сучасній практиці майже не зустрічається.
- Центральний дебют - починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. d2—d4. У сучасній практиці майже не використовується.
- Шотландська партія — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. d2—d4. Рідко використовується у сучасній практиці.
НАПІВВІДКРИТІ ДЕБЮТИ — загальна назва дебютів, що починаються першим ходом білих 1. e2—e4. При цьому наступний хід чорних будь-який, окрім 1. … e7—e5.
- Дебют Німцовича — починається ходами 1. e2—e4 Кb8—c6. У сучасній практиці майже не зустрічається.
- Захист Альохіна — починається ходами 1. e2—e4 Кg8—f6. Широко використовується у сучасній практиці.
- Захист Каро-Канн — починається ходами 1.e2—e4 c7—c6. Доволі часто зустрічається у сучасній практиці.
- Захист Пірца-Уфімцева — починається ходами 1. e2—e4 d7—d6 2. d2—d4 Кg8—f6 3. Кb1—c3 g7—g6. Часто використовується на найвищому рівні.
- Сіцілійський захист — починається ходами 1. e2—e4 c7—c5. Один з найвживаніших дебютів у сучасній практиці.
- Скандинавський захист — починається ходами 1. e2—e4 d7—d5. Рідко зустрічається у сучасній практиці.
- Французський захист — починається ходами 1. e2—e4 e7—e6 2. d2—d4 d7—d5. Один з найпопулярніших сучасних дебютів.
ЗАКРИТІ ДЕБЮТИ — загальна назва шахових дебютів, які починаються будь-яким першим ходом, окрім 1. e2—e4.
- Англійський початок — починається ходом 1. с2—с4. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці.
- Будапештський гамбіт — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 e7—e5. У сучасній практиці зустрічається достатньо рідко. Білі часто грають на 2 ході Кg1—f3 щоб не допустити цей гамбіт.
- Віденська партія — починається ходами 1. e2—e4 e7—e5 2. Кb1—c3. У сучасній практиці зустрічається не часто.
- Волзький гамбіт (гамбіт Бенко) — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 c7—c5 3. d4—d5 b7—b5. Доволі часто зустрічається в сучасній практиці.
- Гамбіт Блекмара-Дімера — починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. e2—e4. У сучасній практиці майже не зустрічається.
- Гамбіт Брюменфельда — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Кg1—f3 c7—c5 4. d4—d5 b7—b5. У сучасній практиці зустрічається не часто.
- Голландський захист — починається ходами 1. d2—d4 f7—f5. Застосовується у сучасній практиці.
- Дебют Андерсена — починається ходом 1. a2—a3. У сучасній практиці не зустрічається.
- Дебют Берда — починається ходом 1.f2—f4. У сучасній практиці зустрічається не часто.
- Дебют Ларсена — починається ходом 1. b2—b3. Зустрічається у сучасній практиці.
- Дебют Реті — починається ходами 1. Ng1—f3 d7—d5 2. c2—c4. Дуже часто застосовується у сучасній практиці.
- Дебют Сокольського — починається ходом 1. b2—b4. Жартома називається ще «Дебют орангутанга». Зустрічається у сучасній практиці.
- Дебют ферзевих пішаків — поєднує ряд систем розвитку, що починаються першим ходом 1. d2—d4, але не пов`язаних з наступним ходом 2. c2—c4. Зустрічається у сучасній практиці.
- Захист Беноні — виникає після ходів 1. d2—d4 c7—c5 або 1.d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 c7—c5. Використовується у сучасній практиці
- Захист Грюнфельда — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 g7—g6 3. Кb1—c3 d7—d5. Широко використовується у сучасній практиці.
- Захист Німцовича — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Кb1—c3 Сf8—b4. Один з найуживаніших дебютів.
- Індійський захист — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6. Від індійського захисту відокремилися староіндійський захист, новоіндійський захист, волзький гамбіт, захист Беноні, захист Грюнфельда, гамбіт Блюменфельда. У чистому вигляді індійський захист зустрічається не дуже часто.
- Каталонський початок — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. g2—g3. Один з найуживаніших сучасних дебютів.
- Новоіндійський захист — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 e7—e6 3. Кg1—f3 b7—b6. Один з найвживаніших сучасних дебютів.
- Слов`янський захист (або чеський захист) — починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. c2—c4 c7—c6. Користується широкою популярністю.
- Староіндійський захист — починається ходами 1. d2—d4 Кg8—f6 2. c2—c4 g7—g6 3. e2—e4 d7—d6. Може виникнути і за іншого порядку ходів. Один з найвживаніших сучасних дебютів.
- Староіндійський початок — починається ходом 1. g2—g3. Широко використовується у сучасній практиці.
- Ферзевий гамбіт — починається ходами 1. d2—d4 d7—d5 2. c2—c4. Один з найвживаніших сучасних дебютів. В залежності від прийняття чи не прийняття запропонованої білими жертви пішака на с4 він поділяється на два різновиди: прийнятий ферзевий гамбіт — 2. … d5:c4 (одна з найбільш популярних і актуальних систем ферзевого гамбіту, зазвичай, слово "прийнятий" у назві дебюту, не використовується) або відмовлений (неприйнятий) ферзевий гамбіт — чорні не приймають жертву пішака (цей варіант захисту на початку XX сторіччя був одним з популярніших, через пануюче тоді переконання, що єдиним шляхом до досягнення чорними рівної позиції є боротьба за центр за допомогою пішаків).
Про найкращі захисти у кожного шахіста є власна думка. Їх вибір залежить від стилю гри, рівня шахістів, конкретної ситуації на дошці. Традиційно найбільш розповсюдженими через універсальність та надійність є такі варіанти захисту:
- Сіцилійський — чорні обмежують центр та створюють загрозу на королівському фланзі.
- Французький — контроль центру пішаками для обмеження маневру білих.
- Слов’янський — позиційний захист з гнучким контролем центральної частини дошки.
- Каро-Канн — універсальний варіант зі швидким розвитком фігур та активними діями на обох флангах.
- Німцовича — позиційний підхід, в якому передбачений контроль центру та послаблення пішаків опонента.
Також шахісти часто використовують Іспанську партію, Англійський початок, Дебют Реті, Скандинавський та Староіндійський захист.
В деяких ситуаціях популярними захистами можуть користуватися і білі, якщо склалася відповідна ситуація на дошці.
***
В середині кожної групи є десятки різних дебютів і неозора кількість систем і варіантів. Запам`ятати їх не в змозі навіть сама могутня ЕОМ. Але шахіст і не повинен до цього прагнути. Доцільно вивчити лише кілька початків по своєму смаку, тобто , як говориться, мати добре відпрацьований дебютний репертуар. У відношенні інших дебютов досить ознайомитися з основними ідеями гри за білих і за чорних. Це допоможе краще орієнтуватися в будь-яких ситуаціях.
Тому новачкам настійно рекомендується не захоплюватися дебютом, а починати планомірне вивчення шахів з типових комбінаційних і позиційних прийомів. В жодному разі не зазубрюйте варіанти, а намагайтеся усвідомити собі зміст кожного ходу. Зігравши партію, обов`язково загляньте в підручник чи дебютний довідник і порівняєте свою гру з теоретичною рекомендацією.
| 1.5 Шахові композиції | Зміст | 2.2 Розвиток фігур |