1.2 Шахівниця

   Шахи – це стратегічна гра на спеціальній дошці, поділеній на 64 рівних за розміром квадратів (8 х 8 полів) світлого та темного кольорів (чорного і білого чи інших контрастних сполучень), яка має назву ”шахівниця”.  Двоколірною вона стала, потрапивши до Європи в ХІ сторіччі (до цього всі клітини шахівниці були білого кольору). 

  Перше, з чим повинен познайомитися починаючий шахіст, - це з геометрією та алгеброю шахівниці .

  Вертикальний ряд її клітин називається "вертикаль", а горизонтальний - "горизонталь".  Усі ж зв`язані між собою в будь-якому іншому (навкіс) напрямку поля одного кольору називаються “діагоналями”, які, на відміну від горизонталей і вертикалей, по своїй довжині не однакові. 

*** 

  Спосіб запису окремої позиції, окремих ходів та всієї партії - шахову нотацію, - винайшли ще під час арабського періоду розвитку шахів. Розрізняють алгебраїчну, описувальну, цифрову та інші нотації.

   Алгебраїчна нотація — найпростіший  і самий розповсюджений різновид способу запису шахової партії. 

Відповідно до її правил вертикальні стовпчики клітинок позначаються латинською літерою від "a" до "h" зліва направо з боку білих, а горизонтальні рядки клітинок нумеруються цифрою від 1 до 8 в напрямку від шахіста, що грає білими.      Першою горизонталлю буде весь ряд від поля а1 до поля h1, а вертикаллю - лінія від а1 до а8.    Взявши букву і цифру відповідних вертикалі і горизонталі, у точці їх перетинання знаходимо потрібне нам поле і одержуємо його позначення.

   Таким чином, кожна клітинка ідентифікується своєю унікальною парою координат  - літерою вертикалі та цифрою горизонталі. Нині це стандарт для всіх шахових організацій та більшості книг, журналів і газет.

   Крім позначення кожного окремого поля, свої назви мають і групи полів. Чотири поля - е4, d4, е5 і d5 називаються центральними, а їхня сукупність - центром.

   Іноді говорять про розширений центр, маючи на увазі ще 12 полів, що оточують описаний вище малий центр. 

   Кутові поля знаходяться, відповідно, на а1, h1, а8 і h8, а крайні поля - на вертикалях і горизонталях, що обмежують шахівницю .

   Також розрізняють королівський і ферзевий фланги, розташовані по обидва боки уявлюваної лінії, прокладеної між вертикалями "d" і "е". Ферзевий фланг розташований по ліву руку від граючого білими. Тому при розміщенні фігур у первісне положення не забудьте поставити білого ферзя на біле поле d1, а чорного - на чорне поле d8. Це правило звучить ще й так: ферзь любить свій колір.

  Алгебраїчна нотація існує у різних формах і різними мовами. В її основу покладена система, розроблена Ф. Стаммою, який використовував сучасні назви клітинок, але  для ходів пішаками він вживав "p"  та початкову вертикаль фігури (від "a" до "h") замість першої літери її назви.

   Європейські країни, крім Англії, використовували алгебраїчну нотацію ще до того, як у XIX сторіччі  широковживаним став  паралельний метод  описувальної нотації. 

   Описувальна нотація вважається складнішою за алгебраїчну. Згідно з правилами цієї нотації вертикалі шахівниці позначаються не першими буквами латинського алфавіту, а початковими буквами назв фігур, що знаходяться на них у початковій позиції (наприклад вертикаль "d" позначається латинською літерою "Q" (ферзь)). У разі необхідності до вертикалей "а", "b", "c" додається префікс "Q" (ферзевий фланг), до вертикалей "f", "g", "h" додається префікс "K"(королівський фланг). Горизонталі позначаються арабськими цифрами від 1 до 8.  На відміну від алгебраїчної нотації, де відлік горизонталей починається від білих, у описувальній нотацій кожен з гравців починає відлік горизонталей від себе, а тому кожна клітина має дві різні координати — з точки зору білих та з точки зору чорних.

  Зараз описувальну нотацію в англомовних країнах замінила алгебраїчна нотація, хоча вона  часом зустрічалась до 80-их та навіть до 90-их років ХХ сторіччя. 

   Цифрова нотація — спосіб запису шахової партії за допомогою цифр, при застосуванні якої кожна клітина позначається двозначним числом. Усі вертикалі та горизонталі нумеруються починаючи з нижньої лівої клітини шахівниці - 11. Таким чином координата клітини складається з координати вертикалі та горизонталі. Наприклад, клітина e4 у цифровій нотації матиме позначення 54. Цифрова нотація застосовується у міжнародних змаганнях за листуванням.