3.4 Зв’язування

    На цій схемі представлені два види зв`язувань. 

    Кінь f6 зв`язаний слоном h4, і якщо залишить своє поле, то під ударом опиниться ферзь. 

    Кінь с6 зв`язаний ферзем а4, але на відміну від коня f6 взагалі позбавлений права ходу, тому що прикриває власного короля. 

    Граючи 1. d5 чи 1. е5, білі виграють одного з чорних коней по своєму вибору. Таким чином, зв`язування обмежує рухливість ворожих фігур, а іноді і цілком їх паралізує. Ця обставина нерідко лягає в основу комбінаційного рішення позиції.

    Положення білих у партії Гармс - Куппе (1917 р.) здається критичним, оскільки чорні загрожують матом на h2 і взяттям тури е1, але... 

   1. Ф:f7+! Т:f7 2. Те8×. Мотивом комбінації послужила слабкість восьмої горизонталі, а ідеєю - зв`язаність тури після жертви ферзя..

    1. e4 е5 2. Кf3 d6 3. Кс3 Сg4 4. Сс4 h6? (не викликаний необхідністю хід, до якого відчувають слабкість починаючі шахісти).

    Зверніть увагу на ситуацію, що виникла. Чорні думають, що кінь f3 прикутий до свого місця завдяки зв`язуванню. Однак білі комбінаційним шляхом розв`язують коня, жертвуючи при цьому ферзя: 

   5. К:е5! С:d1 (меншим із зол було 5. ... dе 6. Ф:g4, відкуповуючись пішаком) 

    6. Сf7+ Кре7 7. Кd5×.

   Ця комбінація називається "матом Легаля" по імені французького шахіста, що вперше здійснив її ще в 1787 році (такж див. розділ 3.33).   

   Хід чорних.  Чи можна використати зв`язаність ферзя d3?