У шахах "рентген" - це тактичний прийом, при якому далекобійна фігура (ферзь, тура чи слон), лінія нападу якої обмежується розміщенням іншої фігури, тисне на цю фігуру, "просвічуючи" її через іншу фігуру, свою чи супротивника. Це може призвести до виграшу матеріалу чи до створення небезпечних погроз королю.
Основними формами "рентгену" є:
Лінійний удар - зв`язування, де зв`язується менш цінна ворожа фігура з більш цінною чи рівною.
Засідка - непряма атака на ворожу фігуру через іншу чи інші фігури, при відході яких виникає розкритий напад, наприклад, відкритий шах.
Захист своєї фігури через ворожу. У цьому випадку "рентген" виступає не тільки як шаховий мотив, але і як самостійний тактичний прийом.
У партії Ейве - Ламаний (1923 р.) білі створили погрозу 1. Фh7+ Крf8 2. Ке6+ fе 3. Ф:g7×. Єдиним прийнятним захистом був хід 1... К!5. Чорні, однак, зіграли
1. ... С:d4?, на що відбулось
2. Фh8+! С:h8 3. Т:h8×.
Тут ми маємо справу з тактичним прийомом, названим "рентгеном". Слон b2 впливає на позицію суперника через свого чорного опонента. Ця обставина нерідко упускається з виду.
У партії Дікс - Майлс (1973 р.) після "довгого" ходу
1. ... Тс1! білі опинились у своєрідному цугцванзі (погано 2. Т:с1 через 2. ... К:g3+). Відповідь
2. С:f3 призвела до мата -
2. ... Фg1+ ("рентген"!)
3. Т:g1 Т:g1×.